Катаракта – це будь-яке вроджене чи набуте помутніння кришталика ока, незалежно від того, як воно впливає на зір. Основним симптомом катаракти є поступове ослаблення зору в ураженому оці. За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), катаракта є причиною 48% всіх випадків сліпоти, що в цілому означає, що катаракта є у 18 мільйонів осіб (з 37 мільйонів, які нині вважаються такими, що страждають на ту чи іншу форму сліпоти)! В даний час в США на катаракту страждають 20,5 мільйонів осіб (17,2%) у віці старше 40 років.

Кришталик ока від природи прозорий. Його основне завдання – пропускати та заломлювати світлові промені на шляху до сітківки, а також брати участь в акомодації ока. Акомодація – це важливий рефлекс, який дозволяє нам мати гострий зір на близькій відстані. Вже у віці 45 років акомодація ока слабшає, а потім поступово зникає. Зір на близькій відстані погіршується, процес читання ускладнюється, тому потрібна додаткова корекція (окуляри). Це природний процес старіння.

Внаслідок численних метаболічних змін кришталик ока втрачає прозорість та змінює колір, найчастіше через старіння. Катаракта може виникнути незалежно від віку, у новонароджених та дітей це вроджена катаракта, у період пізньої старості стареча катаракта (тоді вона зустрічається найчастіше). Існує ряд причин та факторів ризику: старіння (стареча катаракта), генетика, інфекції під час вагітності (вроджена катаракта), хвороби обміну речовин (наприклад, діабет), радіація, куріння, алкоголь, деякі ліки, зневоднення, порушення харчування та електролітні порушення, травми (травматична катаракта) та прогресуюча короткозорість.

Найбільш поширеним типом катаракти є так звана стареча катаракта. Вона виникає після 60 років і часто прогресує. Генетична схильність також відіграє велику роль. До спадкування захворювання зазвичай схильні жінки, і в цьому випадку катаракта з’являється в наступних поколіннях більш раннього віку. Катаракта може виникнути після травми ока. Крім того, катаракта може виникнути внаслідок тривалого прийому деяких ліків, наприклад при лікуванні артриту або астми, а також при лікуванні психічних захворювань. Вторинні побічні ефекти діабету також сприяють розвитку катаракти. Також у групі ризику перебувають ті, хто тривалий час перебуває у зоні впливу сонячного світла без використання сонцезахисних окулярів. 

Ультрафіолетове випромінювання впливає на якість зору і є однією з причин розвитку катаракти. Особливу увагу слід приділяти людям, які працюють з будь-яким видом випромінювання. Катаракта у дітей може бути аномалією під час розвитку чи виникнути після деяких інфекцій під час вагітності матері. У цьому випадку вона є вродженою. Катаракта часто супроводжується іншими захворюваннями очей, такими як увеїт, пігментний ретиніт та ін. У будь-якому випадку катаракта істотно впливає на якість життя, а її прогресування призводить до погіршення зору, іноді до сліпоти, і, як наслідок, до інвалідності.

Симптоми катаракти відомі, але багато з них можуть супроводжувати інші захворювання. Найбільш поширеними проявами або симптомами катаракти є: короткозорість, нечіткість зору, особливо вночі, чутливість до світла (фотофобія) та спалахи перед очима, часта зміна діоптрій, тобто окулярів та контактних лінз, двоїння в одному оці та бляклі, розмиті кольори з переважанням жовтого відтінку. Керування автомобілем вночі може бути ускладненим, як і дуже сонячного дня. Спалахи перед очима часто унеможливлюють нормальний зір, що зазвичай супроводжується головним болем. Двоїння в очах призводить до наростаючого дискомфорту, а погіршення розпізнавання кольорів ще більше посилює це відчуття.

Часто пацієнти страждають від кількох симптомів одночасно, що створює проблему для нормального функціонування та повсякденного життя людини. Катаракта легко та точно діагностується за допомогою біомікроскопа. Помутнілі лінзи видаляються хірургічним шляхом.

Чи знаєте ви, що у світі щороку до 30 мільйонів людей потребують операції з видалення катаракти? Але лише третина з них отримує її. За оцінками фахівців, катаракта сьогодні є основною причиною сліпоти у світі. Катаракта є найбільш поширеною причиною погіршення зору населення, особливо в країнах економічно нерозвинутих, де вона часто призводить до сліпоти. Загалом, катаракта є основною причиною сліпоти та другою за поширеністю причиною погіршення зору, яка торкається всіх вікових та етнічних груп, що призводить до збільшення навантаження на системи охорони здоров’я.

З 2,2 мільярди людей у ​​світі, які страждають на порушення зору, один мільярд має захворювання, яких можливо уникнути. Це так звана виліковна сліпота. З мільярда виліковних випадків порушення зору 65,2 мільйона викликані катарактою. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2010 році катаракта була причиною 50% випадків сліпоти та 33% випадків погіршення зору серед 39 мільйонів (14%) осіб зі сліпотою та 246 мільйонів (86%) осіб з порушеннями зору. З 285 мільйонів людей із порушеннями зору у світі 90% живуть у сільській місцевості, де немає достатньої кількості закладів для лікування очних захворювань. Зріла катаракта може мати негайні та довгострокові наслідки у дорослих старше 40 років, викликаючи вторинну глаукому та увеїт, збільшуючи залежність від оточуючих та знижуючи активність, призводячи до економічних ускладнень, смертності, зниження якості життя та працездатності.

Операція з видалення катаракти проводиться одразу ж, як вона починає заважати зору або порушувати повсякденну діяльність. Цього можна досягти лише за допомогою ультразвукової хірургії – факоемульсифікації. Рання операція, не чекаючи дозрівання катаракти, дозволяє уникнути численних ускладнень та швидко відновити зір після операції, не залишаючись у стаціонарі. Очікування дозрівання катаракти створює труднощі під час проведення очної хірургії. Немає ні медичного, ні фінансового обґрунтування для відстрочення операції з видалення катаракти до її дозрівання. Це навмисно вводить пацієнта у стан тимчасової сліпоти, що може призвести до депресії та ізоляції, а також до можливості частих травм та переломів. 

Відкладення лікування катаракти у людей із супутніми захворюваннями також є проблемою. Наприклад, зміни в очному дні за зрілою катарактою, спричинені супутніми захворюваннями очей (діабет, глаукома, ураження макули), які неможливо побачити в деталях та своєчасно вилікувати. Це незворотньо погіршує зорову функцію. Коли йдеться про дітей та новонароджених, операцію слід проводити якомога раніше, якщо помутніння на кришталику інтенсивне або центральне. Причина в тому, що у дітей зір тільки формується, і зволікання з хірургічним лікуванням уродженої катаракти може призвести до постйного погіршення зору.

Імплантація інтраокулярної лінзи, тобто імплантація штучного кришталика і сучасна хірургія катаракти не повинна залишати у вас дилеми, вибирати імплантацію чи ні. Винятком з правила є випадки (наприклад, запальні реакції, серйозні травми тощо), коли неможливо встановити штучний кришталик, що відкладає процедуру на деякий час.

В цілому, рекомендується регулярно проходити огляд очей, оскільки це єдиний спосіб запобігти необоротному погіршенню зору при деяких захворюваннях, таких як глаукома. Таким чином, катаракта може бути вчасно виявлена. Не варто чекати, поки зір ослабне, адже повсякденне життя підтверджує, що мало хто з нас заплющує одне око, щоб перевірити, наскільки добре ми бачимо іншим оком. Так, буває, що катаракта на одному оці дозріває, а людина практично не зазнає порушень зору. Але часто за цей час може виникнути інше захворювання очей. 

У такій ситуації операція з видалення катаракти, безумовно, вважається такою, що зроблена запізно, адже людина, яка йде на операцію з видалення катаракти, залишається незрячою, наприклад, через старечу макулярну дегенерацію, макулярний набряк, глаукому і т.д., які були приховані за помутнінням кришталика.

Тому рекомендується, якщо немає явних офтальмологічних захворювань, особам старше 45 років регулярно проходити офтальмологічні огляди. Звичайно, діти також потребують регулярних оглядів, але це вже інша тема.