Для нормальної роботи очей і чіткого зору, око має бути функціональним. Його структури повинні бути прозорими (рогівка, кришталик, водяниста рідина і склоподібне тіло). Елементи дна мають бути повністю збережені: макула, фовеола, в якій формується зображення, а також зоровий нерв, або головка зорового нерва (papilla nervi optici). Це дозволяє передавати зорові імпульси в мозок (центр зору знаходиться в потиличній частці). Зображення зливаються завдяки синергії та симетричним процесам зовнішніх м’язів очей, тому зображення предмета, на який ми дивимось, потрапляє на точно відповідні точки, тобто на точки, які призводять до чіткого зору в обох очах. Створення чіткого зображення буде порушено або повністю неможливо, якщо око не стимулюється світлом, особливо у новонароджених та дітей, якщо є помутніння рогівки (через запалення чи травми), помутніння кришталика (катаракта), якщо є зміни в очному дні (особливо у точці ясного зору), а також зміни в зоровому шляху від зорового нерва до центру зору. Досконалою формою бінокулярного зору є стереоскопічний глибинний зір.

Ледаче око (амбліопія) означає погіршення (нечіткість) зору. Це аномалія розвитку зорової кори головного мозку, що виявляється у ранньому віці. Отже, саме око в порядку, але при детальному обстеженні виявляється одна з наступних аномалій рефракції: далекозорість, короткозорість, астигматизм, косоокість (яка може бути пов’язана з будь-якою з цих аномалій рефракції). Основна стратегія лікування амбліопії полягає у забезпеченні чіткого зображення на сітківці шляхом примусового використання амбліопічного (ледачого) ока шляхом прикриття іншого ока. Найкраще відновлення гостроти зору досягається, якщо лікування розпочато до досягнення дитиною трирічного віку. Амбліопія є перешкодою для розвитку бінокулярного зору, і оклюзія – необхідна процедура боротьби з нею. Людина з амбліопією обмежена у виконанні завдань, які потребують точного сприйняття глибини. Як діагностичний критерій амбліопії приймається розбіжність двох ліній на оптотипі (тобто на дошці з буквами чи цифрами, за якими оцінюється гострота зору). Нелікована функціональна амбліопія може прогресувати, тому гострота зору може знижуватися навіть у період статевого дозрівання. Вирішальний період, коли можливе лікування, закінчується приблизно у дванадцятирічному віці.

Далекозорість (гіперметропія) — це аномалія рефракції, яка часто присутня з народження. Вона може бути постійною або прогресуючою. Найчастіше це пов’язано з меншою довжиною осі. Промені світла, що йдуть здалеку і заломлюються в оптичній системі ока, з’єднуються за точкою ясного зору (fovea centralis). Ця діоптрія часто зменшується у разі помірної гіперметропії (+2,0 DSPH – +3,0 DSPH). Гіперметропія може бути прихованою чи явною. Результатом є плюсова діоптрія, за якої діти не можуть чітко бачити на коротких, а також на довгих відстанях.

Новонароджені народжуються з невеликою плюсовою діоптрією. Сьогодні навіть невелика плюсова діоптрія є проблемою для школярів, тому що вони проводять надто багато часу за комп’ютером, мобільним телефоном або різними екранами. Таким чином, їхні очі втомлюються, тобто напружуються. Діти зазвичай напружуються, коли читають і пишуть чи дивляться на екран, в результаті очі червоніють.

Якщо далекозорість пов’язана з косоокістю, це потребує складнішої форми лікування. Найкраще відновлення гостроти зору досягається, якщо це лікування розпочато до досягнення дитиною трирічного віку. Батькам дитини, в родині яких вже спостерігались випадки  косоокості та порушень зору рекомендується звертатися до офтальмолога ще до досягнення малюком дворічного віку, а в сім’ях без історії порушень – у віці чотирьох років. Налагоджена співпраця між батьками, дітьми, лікарями та спеціальними педагогами – запорука успішного лікування. У новонароджених зір розвинений слабко, рефлекс фіксації розвивається у віці шести місяців, а акомодація – приблизно на другому році життя. Акомодація – це здатність очного кришталика регулювати свою заломлюючу силу для створення чіткого зображення на сітківці в процесі розглядування предметів зблизька.

Короткозорість — це аномалія рефракції, тобто порушення рефракції, за якого осьова довжина ока більша, тому промені світла, що йдуть здалеку, після заломлення через оптичне середовище фокусуються перед точкою ясного зору.

Її легко розпізнати, тому що діти не бачать на відстані, тобто зазвичай кажуть, що не бачать текст, написаний на класній дошці. Діти часто мружаться. Для них все розпливається, тому вони дивуються, коли одягають окуляри з правильними діоптріями та бачать навколишній світ чітко. Складніше виявити короткозорість на одному оці, зазвичай це відбувається випадково, тому що на іншому оці зазвичай немає діоптрій або вони мізерні, тому зір здається ідеальним. Це називається анізометропією – розбіжність діоптрій між двома очима. Різниця від 0,5 до 1,0 може призвести до порушення гостроти зору на хворому оці або до погіршення зору.

Достатній сон сприяє здоров’ю всього організму, зокрема й очей. Також рекомендується скоротити час роботи за екраном, а якщо ми змушені проводити більше часу перед екраном, регулярно застосовувати штучні сльози. Сонцезахисні окуляри – обов’язкова умова, щоб захистити очі від випромінювання. Згідно з дослідженнями, перше, що потрібно купити новонародженому, – це сонцезахисні окуляри.