Щитовидна залоза – це залоза, розташована на шиї, перед трахеєю, структура її м’яка, і якщо орган нормального розміру, то його не буде помітно. Вона відіграє важливу роль, оскільки виділяє тиреоїдні гормони, які регулюють обмін речовин. Правильна робота щитовидної залози має вирішальне значення для нормального функціонування всього організму, наприклад для енергетичного обміну, функціонування серця і травної системи, регуляції температури і розвитку центральної нервової системи.

Захворювання щитовидної залози можуть проявлятися зміною в її структурі (наприклад щитовидна залоза збільшена або має вузлики), або зміною у функціонуванні щитовидної залози (щитовидна залоза занадто активна або недостатньо активна). Коли будова щитовидної залози значно змінена, на шиї можна помітити збільшення самої залози, яка означає, що лікар під час клінічного огляду обстеження зможе відчути зміни в цьому органі. Зміни у функціонуванні щитовидної залози проявляються симптомами пов’язаними не тільки з шиєю, а й з усім організмом. Якщо  функціонування щитовидної залози сповільнене або недостатньо активне (гіпотиреоз), це призводить до ознак уповільнення метаболізму, наприклад збільшення ваги, втома, набряки, нерегулярний менструальний цикл, запор,сухість шкіри, сонливість.

З іншого боку, коли функція щитовидної залози прискорена або надмірно активна (гіпертиреоз), це призводить до ознак прискореного метаболізму. Зміни в структурі щитовидної залози та її функціонування не обов’язково проявляються разом: одна людина може мати вузлики в щитовидній залозі, але немає змін у нормальному функціонуванні гормонів,  інша може мати недостатню роботу щитовидної залози з майже нормальною структурою щитовидної залози.

Гіпертиреоз – це стан, за якого в організмі виробляється надлишок гормонів щитовидної залози. Симптоми гіпертиреозу насправді є ознаками прискореного метаболізму: хворі втрачають вагу, незважаючи на хороший апетит, страждають на надмірну пітливість, безсоння та психічні розлади, напругу, прискорене серцебиття і високий кров’яний тиск, їх шкіра – волога і тепла, вони відчувають втому та частішає випорожнення. Гіпертиреоз частіше зустрічається у жінок (але не обов’язково), які потім часто відчувають порушення менструального циклу. Не у кожного з  пацієнтів обов’язково будуть присутні всі симптоми. У деяких спостерігається збільшення розмірів щитовидної залози на шиї та зміни в очах.

Що робити цим пацієнтам?

Якщо у пацієнта є симптоми, відповідні гіпертиреозу, гормональний розлад можна підтвердити або спростувати за допомогою лабораторних досліджень. Перший крок – зв’язатися з сімейним лікарем або лікарем загальної практики, які підтвердять або спростують діагноз на основі свого клінічного досвіду, симптомів та ознак захворювання та лабораторних досліджень. Іноді наш метушливий спосіб життя, стрес чи інші захворювання можуть «імітувати» надмірну активність щитовидної залози, але гормональний фон виявиться нормальним. Це не означає, що пацієнт не відчуває певних проблем зі здоров’ям, вони не спричинені щитовидною залозою і необхідно знайти їх справжню причину.

Найбільш поширеною причиною гіпертиреозу є хвороба Грейвса, яка є аутоімунним розладом. Як ми можемо пояснити аутоімунітет? У здоровому організмі антитіла (захисні білки) служать для захисту організму, наприклад, від інфекційних захворювань. Зазвичай, антитіла виробляються у відповідь на чужорідні елементи в організмі, такі як бактерії або віруси. Аутоімунність – це помилка в імунній системі, коли організм атакує сам себе і це призводить до захворювання. При хворобі Грейвса антитіла, які виробляє організм,  зв’язуються з поверхнею  клітин щитовидної залози та призводять до її надмірної активності. Рівень цих антитіл можна визначати в лабораторії. 

Якщо хвороба Грейвса є причиною гіпертиреозу, аутоімунітет також вплине на око: антитіла призводять до потовщення очних м’язів і тканин навколо очного яблука. Таким чином, на додаток до симптомів гіпертиреозу, у цих пацієнтів також будуть присутні зміни в очах.

Іншими причинами гіпертиреозу є вузли в щитовидній залозі, які виробляють гормони,  надмірне запалення щитовидної залози, яке не має аутоімунного характеру, деякі лікарські засоби тощо. З іншими причинами гіпертиреозу змін в очах немає, тому що природа захворювання, що  призвела до надмірної активності щитовидної залози  не є аутоімунною. Простіше кажучи, дивлячись в очі пацієнту з гіпертиреозом можна значно полегшити діагностику

Орбітопатія Грейвса – це аутоімунне захворювання очей, викликане збільшенням м’язів і жирової тканини очей і виникає воно у пацієнтів із хворобою Грейвса. За оцінками, від 25 до 50 відсотків пацієнтів мають клінічні зміни: іноді вони є дуже м’якими і непомітними, однак не завжди, і деякі пацієнти мають важку форму зміни очей, які впливають на якість життя та/або погіршують зір. Пацієнти (або навіть їхні друзі або сім’я) зазвичай спочатку помічають зміни в очах, які характеризуються появою «вирячення»  в одному або обох очах. Також спостерігається почервоніння, набряк повік, подразнення очей, чутливість до світла, сухість очей, тиск в очному яблуці, обмеження руху очей. 

Деякі пацієнти описують наявність так званого подвійного бачення (бачення подвійного зображення одного предмету), інші відзначають затуманення зору і сильний біль. Зміни в очах не обов’язково виникають одночасно з гіпертиреозом. Деякі пацієнти спочатку відчувають зміни в очах, а дисфункція щитовидної залози розвивається лише пізніше. Для деяких пацієнтів, хоча це набагато рідше,  функція щитовидної залози нормальна.

У кого більша ймовірність розвитку орбітопатії Грейвса?

Курці та жінки мають вищий ризик, а інші фактори ризику включають генетичні схильності, рівень антитіл, ступінь дисфункції щитовидної залози та стрес. Пацієнти з хворобою Грейвса та орбітопатією, як правило, дещо старші порівняно з пацієнтами з хворобою Грейвса, які не мають орбітопатії.

Лікуванням орбітопатії Грейвса займається команда лікарів: адже це хвороба, яка вражає кілька взаємопов’язаних систем органів. Важливий міждисциплінарний підхід, який  включає офтальмолога та ендокринолога, або спеціаліста з ядерної медицини. Лікування проводиться відповідно до міжнародних рекомендацій Європейської групи з питань орбітопатії Грейвса. Це мультидисциплінарна група експертів з ряду європейських центрів (зокрема хорватського), які публікують настанови з діагностики, клінічного  лікування та терапії.

У рекомендаціях зазначено, що важливо по можливості якнайшвидше нормалізувати роботу щитовидної залози та пояснити, коли давати який лікарський засіб при очних змінах, а також в якій дозі. При важких формах захворювання додатково вживають лікарські засоби і лікування у вигляді очних крапель, підшкірних ін’єкцій, таблеток і інфузій, також розглядається опромінення орбіти або хірургічне лікування ока.

Що може зробити пацієнт?

Необхідно регулярно приймати призначені ліки, регулярно проходити обстеження і припинити куріння. Куріння є провідним фактором ризику, якого легко уникнути, воно  вкрай негативно впливає на захворюваність, перебіг і прогноз хвороби.

Нарешті, я процитую президента США Дж.Кеннеді: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, але варто замислитись, що ви можете зробити для своєї країни». Так само і з очима: якщо у хворого є орбітопатія Грейвса, слід дотримуватися вказівок лікаря, не варто довіряти неперевіреній інформації щодо дієт, препаратів йоду тощо. Важливо, щоб пацієнт — КИНУВ ПАЛИТИ!