Поширені симптоми, з якими приходять на амбулаторний прийом до лікаря-оториноларинголога – сухість та скоринки в порожнині носа, сухість слизової оболонки придаткових пазух носа. Сухість слизової порожнини носа може виникати при захворюваннях придаткових пазух носа, порушенні мукоциліарного транспорту слизу; при ендокринних захворюваннях, цукровому діабеті (що вищий цукор у крові, тим сухіші слизові оболонки); при системних захворюваннях (синдром Шегрена); при алергічних захворюваннях (зокрема сезонний алергічний риніт). Дефіцит вологи означає, що слизові оболонки носа працюють на межі можливостей, хоча ми можемо цього не помічати. Проблема «сухого носа» може також зачепити очі, оскільки ніс та очі – органи чуття, які дуже тісно пов’язані між собою.

Очі та ніс мають такий тісний зв’язок через анатомічно близьке сусідство. Ніс і гайморові пазухи межують з орбітою (очницею), сфеноїдальна пазуха межує із зоровими нервами, а частина слізного мішка і носослізний канал знаходяться в носі – з цього випливає, що будь-які запальні процеси в носі та приносових пазухах можуть викликати проблеми і з органами зору.

Розглянемо деякі аспекти, важливі для розуміння цього питання.

1. При серйозному запаленні в придаткових пазухах (синусити) до запального процесу  можуть приєднатись тканини орбіти та ока.

2. Травми та інші процеси в придаткових пазухах носа, наприклад, перелом стінок орбіти, особливо нижньої стінки, можуть викликати запалення в гайморових пазухах і навпаки.

3. Кіста, поліп або злоякісні утворення в придаткових пазухах, особливо при запаленні або розпаді пухлини, можуть впливати на стан органу зору.

4. Дакріоцистит – непрохідність носо-слізних канальців, що призводить до скупчення і розмноження патогенних організмів і появі запальних реакцій. Іноді причиною застою сльози крім непрохідності носо-слізних канальців можуть бути проблеми у гирлі виходу носо-слізного каналу в носі, наприклад анатомічні особливості – вузькі носові ходи, викривлення перегородки носа. Якщо є набряк слизової носа в цій зоні, скоринки та інші перешкоди відтоку сльози, це може спричинити застій сльози та слизово-гнійний кон’юнктивіт. Як тільки блок у носі знімається, покращується і стан очей.

5. Алергічний риніт, ринокон’юнктивіт, алергічний риносинусит – захворювання, пов’язані з впливом алергену на слизову порожнину носа та кон’юнктиви очей. Вони характеризуються чханням (часто нападоподібного характеру), виділеннями з носа (водянистого, прозорого характеру), ускладненням носового дихання (часто посилюється в нічний час), кон’юнктивітом, почервонінням очей, сльозотечею, відчуттям печіння та/або піску в очах, поколюванням, сухістю  носової порожнини (яка спричиняє також сухість очей).

Алергія ока так само, як алергічний риніт, є результатом боротьби імунної системи організму з алергеном, тобто матеріалом, до якого організм має підвищену чутливість. Потрапляючи в очі, до носу, алергени стають причиною викиду хімічних речовин, званих «гістамінами», які викликають запалення. У багатьох пацієнтів з алергічним ринітом виникають кон’юнктивіти, сльозотеча, сухість очей. При запаленні відбувається зміна складу носового секрету (білки, солі та електроліти) – це у свою чергу призводить до сухості слизової порожнини носа та придаткових пазух носа. Сухий риніт та сухий синусит при сезонному алергічному риніті призводять до сухості очей, змінюючи склад сльози.

З мого багаторічного досвіду, стає все більше тих, хто страждає від алергії в тому чи іншому її прояві – від легкого нежитю до важкої астми, кропив’янки та набряку Квінке. Майже всі хворі змушені регулярно приймати препарати від алергії. Ліки від алергії (залежно від покоління) можуть пригнічувати секрецію, висушувати слизові оболонки та викликати синдром сухого ока, діючи різною мірою на слізні залози та склад сльози. 

Антигістамінні препарати зменшують симптоми алергії. При сильному нежиті ми призначаємо протинабрякові препарати для зняття набряку носа. Висушуючи слизову оболонку носа, вони допомагають впоратися з нежиттю та закладеністю, але викликають надмірну сухість очей, оскільки при алергічному риніті, як я пояснила вище, за рахунок зміни складу носового секрету та сльози виникає сухість носа, придаткових пазух та очей, а прийом антигістамінних. препаратів першого покоління може посилити цей стан. Також у своїй практиці я постійно стикаюся з тим, що пацієнти для покращення носового дихання користуються судинозвужувальними краплями протягом усього періоду алергії. Через надмірність використання у них виникає залежність до крапель, відбувається пересихання слизової оболонки носа – як побічна дія крапель, що призводить до сухості очей.

Різницю можете побачити в таблиці:

1. Алергени з більшості рослин переносяться повітряним шляхом, важко уникнути з ними контакту. Але якщо ви знаєте, пилок якої конкретної рослини викликає у вас алергію, можна спробувати зменшити контакт з цією рослиною, наскільки це можливо, уникати місць її цвітіння в період поширення пилку. Після повернення додому з вулиці необхідно переодягтися, прийняти душ або ванну, вмитися, змити пилок зі шкіри, обличчя та волосся.

2. Оскільки слизові оболонки очей та порожнини носа є мішенню для пилкових алергенів, необхідно регулярно промивати та зволожувати їх. Найчастіше я своїм пацієнтам рекомендую Аква Маріс Ектоїн, який створює перешкоду для прикріплення алергенів до слизової оболонки носа. Цей препарат захищає від алергії та сприяє відновленню слизової оболонки носа, пошкодженої під впливом алергенів. Завдяки ектоїн гідрокомплексу алергени фіксуються на поверхні і можуть бути ефективно видалені з порожнини носа при промиванні або чханні – це знижує алергічний риніт. Для очей необхідно використовувати краплі – замінники природної сльози, вони допоможуть вирішити проблему сухості ока, забезпечать захист та зволоження.

3.  Якщо ви почуваєтеся добре, не потрібно приймати антигістамінні препарати, але якщо в них є необхідність, краще обирати препарати нового покоління, які не викликають побічних ефектів, таких як сонливість, сухість очей і т.ін.